Коли у 2003 році вийшла Need for Speed: Underground, серед усіх персонажів особливе місце зайняла Мелані — дівчина, яка з'являлася в кат-сценах поруч із японськими тюнингованими машинами і задавала тон усій вуличній естетиці гри. Тоді мало хто замислювався, чому саме певні автомобілі потрапляли до «жіночих» сцен, а які — ні. Між тим цей вибір був далеко не випадковим і майже дзеркально відображав те, що відбувалося в реальній автоіндустрії.
Серія NFS існує з 1994 року, і за ці три десятиліття в ній змінилося кілька концептуально різних епох. Кожна з них по-своєму вирішувала питання «жіночих» машин — іноді усвідомлено, іноді за інерцією маркетингових шаблонів. Це не історія фемінізму у відеоіграх. Це історія про те, як виробники автомобілів десятиліттями формували образи своїх продуктів, а розробники ігор просто транслювали ці образи далі — мільйонам гравців по всьому світу.
У цьому матеріалі ми пройдемося по конкретних машинах і конкретних іграх, розберемо реальні характеристики автомобілів і спробуємо зрозуміти, чому Toyota Celica у 2003 році сприймалася інакше, ніж Lamborghini Murciélago, — і що це говорить не стільки про ігри, скільки про нас самих.
Епоха Need for Speed: Underground — японські купе і жіноча аудиторія
Need for Speed: Underground вийшла в листопаді 2003 року і негайно стала культовою. Разом із нею серія зробила різкий поворот у бік японської вуличної культури — тюнінг, неон, вінілові обгортки. У стартовому ростері було 20 автомобілів, і серед них кілька моделей стійко асоціювалися з жіночими образами — як у самій грі, так і в рекламних матеріалах.
Toyota Celica GT-S (2000–2005)
Celica сьомого покоління — мабуть, найхарактерніший приклад. У реальному житті Toyota позиціонувала її саме як «автомобіль для молодих жінок»: компактна, стильна, з агресивними фарами, але при цьому абсолютно нетипова для чоловічої гоночної субкультури. Двигун 1ZZ-FE об'ємом 1,8 літра видавав 140 кінських сил у базовій версії, а топовий варіант з мотором 2ZZ-GE — 190 к.с. Розгін до 100 км/год займав близько 7,5 секунди. Це був хороший, збалансований автомобіль — але не монстр.
В Underground Celica фігурувала в кількох сценах поруч із жіночими персонажами, і це прямо відтворювало маркетингові брошури Toyota того часу. Компанія відкрито таргетувала Celica на жінок від 18 до 30 років — з яскравими кольорами кузова, інтер'єром із заокругленими лініями і рекламними кампаніями, де за кермом майже завжди сиділа дівчина. Гра просто взяла цей образ готовим.
Mitsubishi Eclipse і Honda Civic — подвійна історія
Ситуація з Eclipse і Civic цікавіша. Обидва автомобілі в реальному житті мали змішану аудиторію, однак рекламні відділи Mitsubishi і Honda в різні роки активно використовували жіночі образи. Eclipse третього покоління (1999–2005) з двигуном 4G64 об'ємом 2,4 літра і 147 к.с. у базі продавався як «стильний, але доступний спорт». Honda Civic шостого і сьомого поколінь — як «надійний вибір». В Underground обидва автомобілі доступні з самого початку, обидва мають помірні характеристики і обидва фігурують у контексті, який гра задає як «вхідний» рівень. Це знову ж таки пряма калька з реального ринку: жінкам пропонували починати з малого.
Докладніше про те, як тюнінг змінював сприйняття цих машин у грі і в житті, ми писали окремо.
[IMAGE: Toyota Celica GT-S tuning street racing 2003 underground style]Need for Speed: Most Wanted 2005 — зсув у бік потужності і нова роль жінок
До 2005 року серія знову змінилася. Most Wanted перенесла дію у вигаданий Рокпорт і переключилася з японського тюнінгу на м'язові машини і європейські суперкари. Жіночі персонажі нікуди не поділися — Мія Тауерс стала одним із ключових діючих осіб сюжету. Але подивіться, на яких машинах вона їздить і з якими авто асоціюється впродовж гри.
Mazda RX-8 і Ford Mustang GT — перехідний момент
Мія з'являється в кількох сценах поруч із Mazda RX-8 — автомобілем, який у середині 2000-х займав цікаву нішу. Роторний двигун Renesis об'ємом 1,3 літра (але з робочим принципом, що дає еквівалент близько 2,6 літра за традиційними мірками) видавав 231 к.с. при 8500 об/хв. Це була машина для знавців — не дешева, не примітивна, яка вимагала розуміння специфіки роторного мотора. І водночас Mazda у своїх рекламних матеріалах не уникала жіночої аудиторії — RX-8 позиціонувалася як «чотиридверне купе для дорослих».
Паралельно Most Wanted давала гравцям Ford Mustang GT з двигуном 4.6L V8 потужністю 300 к.с. Це вже інша історія — американський маслкар, який традиційно вважався «чоловічим» автомобілем. Mustang у рекламі Ford із 1960-х років експлуатував образ свободи і потужності, і жінки в цих роликах якщо й з'являлися, то як пасажирки або захоплені глядачки. В Most Wanted цей стереотип відтворено точно: головний герой-чоловік їздить на Mustang і BMW M3 GTR, жіночий персонаж з'являється поруч із більш «витонченими» машинами.
BMW M3 GTR і недосяжний ідеал
BMW M3 GTR E46 у версії для гонок Le Mans — машина, яка стала символом усієї гри. 4,0-літровий атмосферний V8 потужністю 450 к.с., розроблений спеціально для гоночної версії. У серійному виробництві таких машин було випущено всього близько 10 штук для омологації. В Most Wanted ця машина — фінальний приз, вершина, до якої веде весь сюжет. І вона навмисно поміщена в «чоловічий» простір: хлоп'ячник, погоні, протистояння з копами. Мія до цього автомобіля не торкається.
Це не випадковість — це точна копія того, як BMW позиціонував M-серію в 2000-х: як автомобілі для серйозних водіїв, і серйозний водій у цій концепції за замовчуванням чоловік.
[IMAGE: Need for Speed Most Wanted 2005 Mia Townsend Mazda RX-8 cutscene]Need for Speed: Carbon — Canyon Racing і перші ознаки змін
Carbon вийшла в жовтні 2006 року і принесла з собою новий ігровий елемент — напарників. Серед них вперше з'явилися повноцінні жіночі персонажі, які не просто стояли на узбіччі, а їхали поруч у реальних гонках. Це був маленький, але важливий крок. Однак машини, які гра закріплювала за цими персонажами, знову говорили про багато що.
Mazda MX-5 і Nissan 350Z — дві різні історії
Mazda MX-5 (третє покоління, NC, 2005–2014) з двигуном 2.0 MZR потужністю 160 к.с. — класичний «родстер для задоволення». Невеликий, легкий, із заднім приводом і чудовим балансуванням. У реальності MX-5 має чи не найширшу гендерну аудиторію серед спорткарів — за статистикою продажів Mazda середини 2000-х, близько 35% покупців MX-5 у Європі становили жінки. Тим не менш у Carbon машина використовується як «початкова» і сприймається як менш серйозна порівняно з Dodge Charger або Chevrolet Corvette Z06.
Nissan 350Z (Z33, 2002–2009) — зовсім інша справа. Двигун VQ35DE об'ємом 3,5 літра, 287 к.с. у базі і до 300 к.с. у версії Track. Це вже справжній спортивний автомобіль із жорсткою підвіскою і характером. У Carbon 350Z фігурує в більш серйозних гоночних контекстах, і хоча жіночі персонажі-напарники їздять зокрема на ньому, машина сприймається як «нейтральна» — ні явно чоловіча, ні явно жіноча. І це само по собі цікавий зсув порівняно з Underground.
Автомобілі «босів» і гендерна ієрархія
У Carbon є три фракції босів: Даріус, Кел Мітчі та Анджі. Анджі — єдиний жіночий бос у грі, і вона очолює команду Bushido, яка спеціалізується на японських автомобілях. Її машина — Mazda RX-7 FD3S з роторним двигуном 13B-REW, що у стандарті видає 255 к.с. при 6500 об/хв. RX-7 — культовий автомобіль, безсумнівно. Але символічно, що жінка-бос отримує японський спорткар, а не американський маслкар або європейський суперкар. Даріус їздить на Koenigsegg CCX — машині з двигуном Ford V8 об'ємом 4,7 літра, що дає близько 806 к.с. Різниця у позиціонуванні очевидна.
Якщо вас цікавить історія NFS в розрізі еволюції персонажів — у нас є окремий матеріал на цю тему.
Епоха Shift і Rivals — коли стать перестала мати значення (майже)
Need for Speed: Shift (2009) і наступні частини серії в дусі симулятора зробили несподівану річ: вони прибрали наративних персонажів майже повністю. Гравець — просто гонщик, машини обираються за характеристиками, а не за сюжетними асоціаціями. Це звільнило автомобілі від гендерного навантаження — принаймні в рамках самої гри.
Porsche 911 GT3 RS і Lamborghini — суперкари без прикметників
У Shift однаково доступні і Porsche 911 GT3 RS (997) з атмосферним 3,8-літровим опозитним шестициліндровим двигуном потужністю 415 к.с., і Lamborghini Gallardo LP 560-4 з 5,2-літровим V10 і 560 к.с. Ці машини не належать жодному персонажу — вони просто є. І це, як не дивно, більш чесна картина, ніж те, що робили Underground або Carbon.
У реальності і Porsche, і Lamborghini наприкінці 2000-х почали активніше працювати з жіночою аудиторією. Porsche запустив програму «Porsche Women's Driving Experience» у 2007 році. Lamborghini в рекламних кампаніях Gallardo дедалі частіше показував жінок за кермом, а не поруч із машиною. Shift, хоч і ненавмисно, відобразив цей зсув.
Need for Speed: Rivals (2013) і система напарників
У Rivals з'явилася можливість створити власного персонажа — і, формально, обрати стать. Це перший випадок в історії серії, коли гра прямо запитувала про це. Однак набір машин для гонщиків і поліцейських однаковий незалежно від статі персонажа. Ferrari F12berlinetta з 6,3-літровим атмосферним V12 потужністю 730 к.с. однаково доступна всім. Це, звісно, технічний прогрес — але й він не позбавлений іронії: сама необхідність «обирати стать» персонажа говорить про те, що розробники досі сприймали це як важливу характеристику.
[IMAGE: Need for Speed Rivals Ferrari F12 police chase night racing]Need for Speed 2015 і сучасна епоха — стереотипи нікуди не поділися
Перезапуск серії у 2015 році повернув наративних персонажів і вуличну культуру. П'ятеро наставників головного героя — реальні люди з тюнінг-сцени: Данг Ван В'єт, Накамура Акіра, Магнус Уокер, Кен Блок і Рус Тейлор. Серед п'яти наставників — одна жінка, Рус Тейлор, що спеціалізується на дрифті.
Nissan 370Z і дрифт-культура
Рус Тейлор асоціюється в грі з Nissan 370Z (Z34, 2009–2021) — автомобілем з двигуном VQ37VHR об'ємом 3,7 літра і потужністю 328 к.с. у стандарті. Це потужна, хвостата машина, і дрифт на ній — заняття вимогливе. У реальності Рус Тейлор справді відомий дрифтер, і її вибір як персонажа не виглядає штучним. Але все одно цікаво: з п'яти наставників єдина жінка відповідає за найбільш «видовищний» і найменш «серйозний» напрям — дрифт, який у гоночному світі традиційно сприймається як шоу, а не як спорт.
Магнус Уокер і Кен Блок у тому ж 2015 році асоціювалися з Porsche і Ford Mustang відповідно. Mustang RTR Блока — 700-сильний монстр на базі V8 5.0 Coyote з форсуванням. Це знову та сама ієрархія: жінка отримує «красиву» частину, чоловіки — «серйозну».
Need for Speed: Heat (2019) — тиха революція
Heat, що вийшла в листопаді 2019 року, зробила щось важливе майже непомітно. Серед персонажів сюжету — Луїза Торрес, одна з ключових фігур гоночного підпілля Палм-Сіті. Вона їздить на Ferrari 488 GTB — автомобілі з 3,9-літровим турбованим V8 потужністю 660 к.с. Розгін до 100 км/год — 3 секунди. Це не «м'яке» японське купе і не машина «для початківців». Це суперкар у повному сенсі слова, і жіночий персонаж отримує його без жодних застережень.
Це маленький, але реальний зсув — і він знову відображає те, що відбувається в автоіндустрії. Ferrari наприкінці 2010-х років офіційно заявляла, що частка жінок серед покупців їхніх автомобілів зросла до 10–12% — небагато, але помітно порівняно з 3–4% на початку 2000-х. Lamborghini давала схожі цифри. Ринок змінювався, і ігри змінювалися разом із ним.
Якщо хочете зібрати правильну машину під стиль персонажів із Heat — завітайте до нашого розділу гайди, там є докладні білди.
Що за цим стоїть: автоіндустрія як дзеркало
Усе, про що йшлося вище, — не претензія до розробників NFS. Black Box, Criterion, Ghost Games працювали з тими образами, які вже існували в культурі. Toyota продавала Celica дівчатам, Porsche — чоловікам. Ferrari була чоловічою мрією, MX-5 — «жіночим родстером». Ігри просто брали ці готові конструкції і вбудовували їх у наратив.
Проблема — якщо це взагалі проблема — не в тому, що розробники були сексистами. Проблема в тому, що вони були чесними. Вони точно відтворювали реальність ринку. А реальність ринку говорила: спортивні автомобілі — чоловіча територія, і чим потужніша машина, тим вона «мужніша». Toyota Celica зі 140 к.с. — для дівчат. Koenigsegg із 800 к.с. — для серйозних хлопців.
Наприкінці 2010-х ця система почала руйнуватися — і в автоіндустрії, і в іграх. Електрифікація розмила традиційні кордони: Tesla Model S Plaid з миттєвим крутним моментом і 1020 к.с. не має «статі» в маркетингу. Porsche Taycan активно продається жіночій аудиторії. В іграх — Need for Speed Heat і наступні частини — жіночі персонажі нарешті отримали суперкари без вибачливих застережень.
Але шлях до цього зайняв двадцять років. І якщо простежити його через ростери машин у різних частинах NFS — він видно дуже виразно. Серія ніколи не була просто набором гарних автомобілів. Вона була документом свого часу — зокрема в тому, кому яка машина «належала» за правилами культури, яку ніхто спеціально не створював, але всі виконували. Це робить вуличні перегони в NFS цікавим матеріалом не лише для геймерів, а й для тих, хто хоче зрозуміти, як змінювалося суспільство навколо керма.
