Якщо ти провів достатньо часу з серією Need for Speed, то напевно помічав одну дивну закономірність: іноді якийсь автомобіль з'являється в одній грі, стає улюбленцем публіки — і просто зникає. Не переходить у сиквел, не потрапляє до ростеру наступних частин, не повертається навіть у вигляді пасхалки. Просто розчиняється, наче його ніколи й не було. Фанати роками чекають, пишуть петиції на форумах, роблять моди, намагаючись повернути улюблену машину хоча б у неофіційний спосіб — але розробники залишаються глухими.
Таких автомобілів у серії назбиралося чимало. Частина з них зникла з банальних причин — минули ліцензійні договори з виробниками, змінилася концепція гри, змінилася цільова аудиторія. Інші просто не вписалися в новий курс франшизи. Але від цього вони не стали менш культовими. Радше навпаки — ореол недоступності лише додав їм легендарності. В історії NFS є цілий пласт таких машин, і сьогодні ми розберемо найяскравіші з них.
Я навмисно відбирав лише ті автомобілі, які реально запам'яталися — або завдяки ігровому балансу, або завдяки візуальному образу, або просто тому, що вони були справжньою дивиною на тлі стандартного ростеру. Поїхали.
BMW M3 GTR — ікона, яку вбила ліцензія
Почнемо з найочевиднішого і найболючішого випадку. BMW M3 GTR у виконанні Need for Speed: Most Wanted 2005 року — це, без перебільшення, один із найвпізнаваніших ігрових автомобілів узагалі. Білий кузов із синіми смугами, агресивний обвіс, рев V8 під капотом — усе це намертво відбилося в пам'яті у мільйонів гравців.
Реальний прототип
У реальному житті BMW M3 GTR — це омологаційна версія, створена спеціально для участі в American Le Mans Series у 2001 році. За основу взяли серійний E46 M3, однак під капот інженери BMW Motorsport встановили атмосферний V8 об'ємом 4,0 літра (серія P60B40) потужністю близько 380–390 к.с. Це пряме порушення духу класу GT, через що організатори ALMS зрештою посилили регламент, фактично змусивши BMW зняти машину з змагань. Було побудовано всього 10 дорожніх версій M3 GTR для омологації — рідкісний автомобіль, який практично ніхто ніколи не бачив наживо.
Чому вона зникла
У Most Wanted 2005 (розробка EA Black Box) машина стала центральним елементом сюжету — саме за нею полював Рейзор, саме її потрібно було повернути у фіналі. Після виходу гри фанати логічно чекали M3 GTR у Carbon (2006), Undercover (2008) та інших частинах. Але BMW не продовжила ліцензійну угоду на цю конкретну модель у тому самому вигляді. У наступних іграх серії з'являлися інші BMW — M3 у кузові E92, 1M, M4, — але саме E46 GTR у тій самій лівреї більше не повертався. Коли у 2012 році вийшов Most Wanted від Criterion — перезапуск, а не сиквел — BMW M3 GTR там теж не виявилося, що викликало справжню хвилю розчарування.
Pontiac GTO The Judge — американський м'яз з Underground 2
Need for Speed: Underground 2 (2004 рік, знову EA Black Box) — одна з найулюбленіших частин серії серед шанувальників стріт-рейсингу. Гра пропонувала величезний відкритий світ, глибокий тюнінг і непоганий ростер автомобілів. Серед усього цього різноманіття затесався один вкрай нетиповий гість — Pontiac GTO The Judge 1969 року.
Що це за машина
The Judge — це топова комплектація другого покоління Pontiac GTO, що випускалася з 1969 по 1971 рік. Назву запозичено з популярного телешоу Laugh-In, де персонаж вимовляв фразу «Here comes de judge». Під капотом базової версії стояв V8 об'ємом 6,6 літра (400 куб. дюймів) Ram Air III потужністю 366 к.с., а в топовому виконанні Ram Air IV видавав уже 370 к.с. за офіційними даними — реальні цифри, за оцінками, були вищими. Автомобіль комплектувався характерними крилами-спойлерами, яскравими декалями та триколірними смугами. Загалом за три роки випуску було вироблено близько 11 700 екземплярів.
Доля в серії NFS
В Underground 2 GTO The Judge виглядав абсолютним чужинцем — гра була про японські тюнінговані машини, неонове підсвічування та стікербомбінг, а тут класичний американський масл-кар 1969 року. Тим не менш машина була повністю адаптована під ігрову механіку і підтримувала весь арсенал візуального тюнінгу. Після Underground 2 Pontiac GTO у будь-якому вигляді більше не з'являвся в основних частинах NFS — частково тому, що сам бренд Pontiac був ліквідований General Motors у 2010 році, що автоматично ускладнило будь-які ліцензійні питання.
Lamborghini Diablo SV — звір із перших частин
Говорячи про автомобілі-привиди, не можна обійти стороною Lamborghini Diablo SV. Цей автомобіль засвітився в кількох ранніх іграх серії, але саме в NFS II (1997) і NFS III: Hot Pursuit (1998) він був однією з головних зірок — і потім надовго зник, поступившись місцем Murcielago та Gallardo.
Технічні дані реального автомобіля
Lamborghini Diablo SV (SuperVeloce) — версія, представлена в 1995 році. На відміну від стандартного Diablo, SV отримав полегшений кузов, змінені налаштування підвіски та форсований 5,7-літровий V12. Потужність становила 510 к.с. при 7100 об/хв, крутний момент — 580 Нм. Розгін до 100 км/год — близько 3,9 секунди, максимальна швидкість — 338 км/год. Привід задній, на відміну від версії VT з повним приводом. Виробництво тривало з 1995 по 1998 рік, було випущено близько 346 екземплярів.
Чому його замінили
До 2001–2002 років Lamborghini представила Murcielago, і виробник зосередив ліцензійні зусилля саме на нових моделях. Diablo як застарілий продуктовий ряд поступово пішов із поп-культури. У NFS: Hot Pursuit 2 (2002) його вже не було, а далі італійський суперкар і зовсім перестав з'являтися в серії на довгі роки. Лише в NFS: The Run (2011) Diablo SV ненадовго мигнув у вигляді завантажуваного контенту, але це вже не те — не повноцінна присутність у ростері, а скромна репліка минулому.
Dodge Viper GTS-R — дика кішка з Hot Pursuit 2
Need for Speed: Hot Pursuit 2 вийшов у 2002 році і досі вважається однією з найкращих аркадних гонок свого часу. Гра пропонувала розкішний підбір суперкарів — Ferrari, Lamborghini, McLaren — і серед них окремо стояв Dodge Viper GTS-R.
Реальна машина
Dodge Viper GTS-R — це гоночна версія другого покоління Viper, створена для участі в GT-класі Le Mans і ALMS. Автомобіль дебютував у 1996 році і досяг значних успіхів: перемога в класі GT2 на 24 Hours of Le Mans у 1998 році (екіпаж Орелль/Буше/Жірарде) стала одним із головних досягнень американського виробника на європейських перегонах. Під капотом — доопрацьований V10 об'ємом 8,0 літрів потужністю близько 650 к.с. у гоночній конфігурації. Дорожня версія GTS, на якій базувався гоночний автомобіль, розвивала 450 к.с.
Куди зник
Після Hot Pursuit 2 гоночна версія Viper GTS-R у серії NFS більше не з'являлася. Серійні Viper періодично мигали — у Most Wanted (2005), Carbon (2006) — але саме культовий GTS-R із його характерною смугастою лівреєю та гоночними характеристиками зник назавжди. Частково це пояснюється тим, що сама ігрова концепція змінилася: серія пішла у бік вуличного тюнінгу та відкритих світів, де місцю бойовим гт-прототипам було вже не таким очевидним. Детальніше про трансформацію серії можна почитати в розділі ігри.
Pagani Zonda R — монстр трек-дею з Shift
Need for Speed: Shift вийшов у 2009 році і став спробою EA перевести серію в більш симуляторне русло. Розробкою займалася студія Slightly Mad Studios, і результат вийшов неоднозначним, але цікавим. Одним із найзапам'ятовуваніших автомобілів у ростері став Pagani Zonda R.
Що таке Zonda R
Pagani Zonda R — це трековий автомобіль, не призначений для доріг загального користування. Представлений у 2009 році. В основі — карбоновий монокок, двигун Mercedes-Benz AMG M120 V12 об'ємом 6,0 літрів потужністю 740 к.с. Спорядженою масою — всього 1070 кг. Zonda R встановив рекорд Нюрбургрінга для автомобілів свого класу — 6 хвилин 47 секунд у 2010 році. Було побудовано всього 15 екземплярів, кожен вартістю близько 1,5 мільйона євро. Автомобіль оснащений послідовною 6-ступінчастою КПП з карбоновими дисками зчеплення та активною аеродинамікою з антикрилом, що розвиває значну притискну силу.
Доля в серії
У Shift машина була представлена в усій своїй треково-монструозній величі — жорстка, швидка, що вимагає акуратного поводження. У Shift 2: Unleashed (2011) Zonda R вже був відсутній — його місце зайняв Huayra, щойно представлений Pagani. До основної лінійки аркадних NFS Zonda R так і не потрапив. Це типова історія: трековий гіперкар потрапив у симуляторно-орієнтовану частину, яка сама по собі виявилася тупиковою гілкою розвитку серії, і разом із нею канув в історію.
Volkswagen Phaeton та інші несподівані гості
Є і зовсім неочевидні приклади. Volkswagen Phaeton з'явився в Need for Speed: Hot Pursuit 2002 року на PlayStation 2 — і це, мабуть, один із найдивніших виборів в історії серії. Чотиридверний представницький седан у гонці з Ferrari та Lamborghini. Реальний Phaeton (перше покоління, 2002–2016) пропонувався з V10 TDI дизелем або V12 бензиновим двигуном W12 об'ємом 6,0 літрів потужністю 420 к.с., але назвати його суперкаром язик не повертається. Тим не менш він був у грі — і зник без сліду.
Схожа історія з Aston Martin DB7 Vantage, який фігурував у найперших частинах серії — NFS II SE (1997). Автомобіль 1999 модельного року з рядною «шісткою» 3,2 літра з нагнітачем потужністю 335 к.с. — справжнє британське гран-турізмо. Після того як серія пішла у бік екзотики та суперкарів класу мільйон-плюс, DB7 тихо пішов зі сцени, поступившись місцем Vanquish і DB9.
Чому вони не повертаються
Питання закономірне, і відповідь на нього багатогранна. По-перше, ліцензії — це гроші та переговори. Кожен автомобіль у грі вимагає окремої угоди з виробником, і ці угоди мають термін дії. Renew чи не renew — залежить від комерційної логіки обох сторін.
По-друге, зміна концепції. Серія NFS пройшла через кілька кардинальних переосмислень — від аркадних гонок мальовничими дорогами до вуличного тюнінгу, потім до поліцейських погонь, потім до спроби симуляторності, потім знову до аркад. Щоразу ростер збирався практично з нуля, виходячи з нової концепції.
По-третє, виробники йдуть з ринку або припиняють випуск конкретних лінійок. Pontiac мертвий із 2010 року. Bugatti Veyron замінений Chiron. Деякі спортивні підрозділи закриті або реструктуровані.
Ну і нарешті — ностальгія працює в обидва боки. Іноді саме те, що машина з'явилася один раз і зникла, робить її легендарною. BMW M3 GTR навряд чи був би настільки культовим, якби переходив із частини в частину. Недоступність — це теж форма величі. Якщо ви хочете дізнатися, які з цих машин можна повернути неофіційними методами, зазирніть до розділу street racing — там періодично обговорюють моди та проєкти фанатів, що намагаються відтворити класику.
Автомобілі-привиди серії NFS — це не просто ностальгія. Це живе свідчення того, наскільки багатою та різноманітною була ця франшиза в різні періоди свого існування. BMW M3 GTR, Pontiac GTO The Judge, Lamborghini Diablo SV, Dodge Viper GTS-R, Pagani Zonda R — кожен із них став символом своєї епохи, своєї частини серії. І саме тому ми пам'ятаємо їх через роки після того, як вони покинули ростер. Серія продовжується, з'являються нові машини — але ті, що пішли, не забуваються.
